Чесна думка
Проблеми онкомедицини в Україні: погляд лікаря
У спільному проекті Beauty HUB та благодійного фонду «Таблеточки» онколікар Роман Кізима розповідає, що треба знати батькам, які зіткнулись з хворобою та тим, хто хоче цієї зустрічі уникнути.
Чому Україна входить до першої десятки європейських країн із найвищим рівнем дитячої смертності від раку?

На це впливають декілька факторів, таких як фінансова забезпеченість охорони здоров'я, кількість і кваліфікація медичного персоналу. Україна входить до десятки найбідніших країн за станом охорони здоров'я. Лікування раку є дорогим і має якось забезпечуватися. За рахунок того, що, наприклад, у німців краще забезпечення, краща апаратура і загалом кращий сервіс, у них на 20% вищий рівень виживання дітей.
Які виникають проблеми у ранній діагностиці онкологічних хвороб? Чи можливо, що через дороговизну аналізів лікар або батьки не відправлять дитину здати їх?

Ви говорите про досить типові ситуації. У розвинутих системах охорони здоров'я передбачена настороженість до хвороб з боку не тільки медичних працівників, а й суспільства. Вони знають, що не тільки рак, а й будь-яка тяжка хвороба має бути виявлена на початкових етапах. Тому що так її не тільки легше вилікувати, а й дешевше. Бо, як би там не було, всі рахують кошти.

В Україні низький рівень обізнаності про онкологічні хвороби. Багато людей навіть не знають що рак, лейкоз та саркома існують у дітей. А коли стикаються з цією проблемою, для них це шок.

Друга проблема в ранньому діагностуванні, це недостатня настороженість лікарів первинної ланки, тобто педіатрів. Мені легко говорити, я онколог, до мене діти приходять вже з діагнозом або підозрою. Лікарі в поліклініці не будуть шукати у кожної дитини тяжку хворобу. Відповідно для цього не завжди є можливості – не кожній дитині зробиш аналіз крові або ультразвукове обстеження. Тому що для цього треба мати п'ять лікарів з апаратами, які будуть сидіти як в супермаркеті на касі і всім робити ультразвук.
Багато людей навіть не знають що рак, лейкоз та саркома існують у дітей. А коли стикаються з цією проблемою, для них це шок.
Батькам, які найбільше пильнують свою дитину та регулярно ходять до педіатра на огляди, вдається виявити хворобу на ранніх стадіях. Останнім часом активність батьків зростає, а разом із тим зростає кількість пацієнтів із вчасно продіагностованою хворобою. Батьків має насторожувати, якщо з дитиною протягом тривалого часу (не один-два дні, а мінімум тиждень) відбуваються зміни в поведінці, з'являються втомлюваність, синці, пупирки на руці, нозі.

В Україні кожна дитина закріплена за сімейним лікарем, який робить обстеження за графіком. Цей графік зроблений не за чиїмось особистим досвідом, а за статистикою з усього світу, як правильно доглядати дітей, щоби мати більшу вірогідність виявити тяжку хворобу на ранньому етапі.

Просто необхідно дотримуватися цього графіку обстежень. За рахунок цього останнім часом ми бачили багато випадків виявлення хвороб на ранніх стадіях навіть без симптомів.
Де краще за все робити аналізи?

Аналізи первинного рівня є можливість зробити всюди. Але коли дитині поставлено діагноз онкологія, лабораторії для таких випадків, переважно, встановлені в спеціалізованих закладах. Якщо ви підете до приватної лабораторії високого рівня, яка до цього не мала пацієнта з онкологією, то це не означає, що новий апарат дасть більшу якість. Треба йти у профільні заклади, таких завжди є два-три на регіон. Це налагоджена мережева система. Якщо вам здається, що лікар відправляє вас у лабораторію, з якою у нього є неформальні стосунки, не слід боятися. Це має право на життя. Очевидно, якщо лікар довго співпрацює з лабораторією, у нього виникають неформальні стосунки. На це не варто звертати уваги, бо лікар зацікавлений у правильних аналізах, і варто йому довіритися.
В Україні кожна дитина закріплена за сімейним лікарем, який робить обстеження за графіком. Цей графік зроблений за світовою статистикою того, як правильно доглядати дітей, щоби мати більшу вірогідність виявити тяжку хворобу на ранньому етапі. Просто необхідно дотримуватися цього графіку обстежень.
Які проблеми виникають під час лікування? Що необхідно знати батькам?

Лікування онкологічних хвороб в Україні відбувається за тими ж протоколами, що і в світі. Проте, на жаль, бувають випадки, що якась процедура або медикаменти не доступні в нашій країні. Це основні проблеми, перед якими батьки майже безсилі. Питання ліків можна вирішити через велику кількість волонтерів.

А от з процедурами все складніше, тому що лікування за кордоном у десятки разів дорожче, і не кожен собі може це дозволити. Необхідно бути дуже активними і звертатися за допомогою. Писати в Фейсбуці «Врятуйте мого синочка» навряд допоможе. Треба звертатися до конкретних структур, це є черга Міністерства охорони здоров'я і масштабні фонди, які мають досвід відправлення пацієнтів на лікування за кордон. Всі інші проблеми можна вирішити в комунікації з лікарем та медичним персоналом на місці.
Який досвід мають перейняти українські лікарі у своїх зарубіжних колег?

Рак у дітей належить до рідкісних хвороб. Тому, щоб виробити закономірність і лікувати правильно, лікарі всього світу створюють міжнародні об'єднання (протоколи) та обмінюються досвідом. Наприклад, один протокол обирає свою схему лікування, інший – свою. Потім лікарі дивляться статистику однієї і другої схеми і приймають якусь за основу. Якщо з'являється нове лікування, його проводять у порівнянні зі старим. Ніхто в світі не лікує лише за власним досвідом.

Українські лікарі мусять інтегруватися в міжнародні протоколи. Для цього потрібно проходити спеціальні тренінги. Це не шість років медінституту, курси не довготривалі. Проте вони коштують грошей, тобто не завжди доступні, а також вимагають знання іноземних мов, у першу чергу англійської.

Коли Україна інтегрується в протокол, наші колеги з-за кордону матимуть більше пацієнтів для отримання нових даних і відповідно для розробки кращого лікування. Це двосторонній процес.

Записала Марiя Глазунова.
Made on
Tilda